Позашкільна

Вивчаємо й досліджуємо природу рідного Подільського краю

Юні орнітологи гуртка юннатів Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді та члени Подільського орнітологічного клубу «AVES», що діють на базі Голосківського ліцею Меджибізької ОТГ, розпочали осінній сезон навчально-пізнавальних досліджень природи рідного краю, мандруючи долиною річки Південний Буг між селами Голосків та Русанівці.

На маршруті природничо-краєзнавчої екскурсії, довжина якого склала 8 км, юним дослідникам природи вдалось натрапити на 40 видів птахів, 5 – ссавців (живих, мертвих, сліди, нори), 2 – земноводних, 1 – плазунів, 1 – риб, 8 – метеликів, 3 – бабок, 2 – кобилочок та інші комахи. З цікавих місцевих видів птахів їм вдалось зустріти: канюка (2 ос.), боривітра звичайного (3 ос.), луня очеретяного (самку), яструба малого, боривітра звичайного (3 ос. у різних місцях), чепуру велику, жовну сиву, трав’янок чорноголових (3 ос.).

Спостерігали за міграцією щевриків лісових (проліт поодиноких птахів), ластівок сільських і берегових (кілька десятків), вівчариків-коваликів, плисок білих (по 1-2 ос.) та за тим, як різними деревонасадженнями кочували синиці великі й блакитні (по 1-4 ос.), синиці довгохвості (у зграйці понад 7 ос.), кропив’янки сірі, вівчарики-ковалики, поодинокі дрозди співочі і чорні, вільшанки; зустріли сорокопудів тернових (понад 10 ос.), серпокрильця чорного, бджолоїдок, сірих чапель й чепур великих.

В балці, густо зарослій аличею, провідали лисячі нори. Вони тут вже понад 30 років, займають доволі велику територію і нараховують 10 нір. Неподалік на полі виявили сліди диких свиней та кілька десятків свіжих кротовин (. На молодій аличі на висоті 50 см. знайшли гніздо миші маленької. Судячи зі стану гнізда, мишенята уже його покинули. А от із дупла старої верби було чути писк кажанів, які нетерпляче очікують там сутінок.

На маршруті зустрічали ще й метеликів: біланів (до 15 ос.), жовтюха Осьмака (3 ос.), сонцевика павичеве око (найчисельніший на маршруті, понад 20 ос.), щербатку с-біле (2 ос.), синявців, підсрібника Латонія (3 ос.), сонцевика адмірала (2 ос.), прочанка (1 ос.). На різних деревах і кущах (найбільше на клені ясенелистому) знаходили гілки із листям, знищеним гусінню білого американського метелика. Цьогоріч їх уже менше, ніж у попередні 2 роки.

Також виявили ще один новий (інвазійний), для наших країв вид, – мінуючу міль, що живиться листям робінії (акації білої). Личинки цієї молі знаходься у листковій пластині і виїдають її всередині, залишаючи на листку білі плями різної форми.

В селі Голосків юним натуралістам зустрілась червонокнижна бджола – філоскопа звичайна, оса звичайна, шершень, бджоли медоносні і невеличкі чорні бджілки – андрени, які зробили в землі своє гніздо.

В самому центрі села, поспостерігали як у джерельній воді маленького озерця живуть невеличкі рибки – трьохголкова колючка, добре відома своїм батьківським піклуванням про потомство, що не характерне для прісноводних риб. На берегах вздовж річки траплялися жаби озерні, а із зелених насаджень чулися лункі крики квакші (райки деревної).

Не оминули увагою місцевих «патріархів» рослинного світу: відвідали осокір (обхват стовбура понад 470 см) та верби (обхват найбільшої понад 6 м), що й досі залишаються найстарішими деревами у цих краях. Шкода, що потужна липнева гроза відламала половину найстарішої і найбільшої верби, частково поламала гілля й на інших старих вербах у Голоскові. Кидалося у вічі те, що по всьому маршруту зустрічались чужорідні (інвазійні) види рослин, які витісняють місцеві види – амброзія полинолиста, стенактис (злинка однорічна), золотушник канадський, нетреба звичайна, ехіноцистис, дикий виноград (поширені на берегах Південного Бугу) та інші.

Навчально-пізнавальний захід завершився змістовними результатами досліджень, масою неповторних вражень та гарним дитячим настроєм, адже така позакласна форма роботи педагога з дітьми забезпечує реалізацію завдань екологічної освіти і виховання та формування екологічної культури і світогляду дітей та учнівської молоді закладів освіти в позаурочний час.