Українська мова самостійна та багатогранна, але водночас залежить від певних факторів, які впливають на її формування та розвиток. До них можна віднести й суржик.
Суржик — це штучне поєднання слів з двох або кількох мов, унаслідок якого створюються їхні нові значення. Зазвичай це слова з української та російської мов.
Українці настільки звикли до суржику, що інколи навіть не помічають його вживання у повсякденному житті. Однак якщо слова з чужої мови вживати бездумно та перекручувати їхній зміст, це дуже засмічує наше спілкування.
Чому важливо відмовитись від суржику?
Навіть розуміючи, що суржик спотворює не тільки українську мову, а й інформацію, яку хоче донести мовець, деякі люди все одно вважають його народним надбанням і асоціюють з чимось рідним та своїм.
Але мало хто знає, що це також фактор, який впливає на нашу мовну ідентичність. Це особливо актуально у час повномасштабної війни з Росією.
Один із міфів російської пропаганди ґрунтується на вигаданому твердженні, що українська мова — це суржик, а справжньої літературної мови в українців досі немає.
Використання суржику в спілкуванні може навіть змінити значення інформації. Це відбувається через те, що мовець може вживати слово у відомому тільки йому значенні, до того ж із численними порушеннями граматичних норм.
Як краще замінити суржик?
Російські слова-покручі настільки добре вкоренилися в українській мові, що мало хто може заперечити їхнє походження з мови ворога. Розглянемо найбільш поширені приклади.
Найчастіше суржик можна почути у вживанні дієслів:
- получати — отримувати;
- помниш — пам’ятаєш;
- підстроюватися — підлаштовуватися;
- начинати — починати;
- представте собі — тільки подумайте;
- мішати — заважати;
- іздіватися — знущатися;
- поняв — зрозумів;
- включити — увімкнути;
- співставляти — порівнювати;
- відноситися — ставитися, належати, стосуватися;
- знімати квартиру — винаймати квартиру.
Не менш поширені також інші форми слів, які ми можемо почути під час спілкування:
- інакший — інший;
- хотя — хоча;
- все рівно — все одно;
- наоборот — навпаки;
- нагрузка — навантаження;
- вопше — взагалі;
- канєшно — звичайно, звісно;
- почті — майже;
- тоже — теж, також;
- співпадіння — збіг;
- взамін — замість;
- бажаючий — охочий;
- кілька років назад — кілька років тому;
- чуть не — мало не.
Часто діалекти певних регіонів України заведено вважати різновидами суржику, проте це зовсім не так.
